Досвід роботи
вчителя початкових класів
Васьківської Галини Петрівни
Розвиток компетентної особистості через інтерактивні та здоров'язберігаючі технології - запорука успіху в навчанні
Педагогічне кредо
Я щоранку заходжу у клас,
На моєму обличчі усміх.
Що я значу, діти, без вас?
Ви натхнення моє, мій успіх.
Актуальність досвіду
Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Характерною особливістю цього періоду розвитку педагогічної освіти є пошук нових змісту, форм, методів і засобів навчання; розгортання широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження освітніх інновацій на засадах сучасної філософії освіти.
Компетентнісний підхід в початковій школі розглядається як такий засіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що забезпечує засвоєння ними змісту навчання та досягнення мети навчання при розв’язанні певних проблемних завдань. Сучасна педагогіка визначає декілька груп компетентностей. Відповідно до Нового Держстандарту основною компетентністю на уроках є комунікативна компетентність, тому що вона забезпечує набуття учнями вміння обговорювати проблеми, доводити власну позицію, виробляти власну точку зору, розвивати критичне і креативне мислення та адаптуватися у мовному середовищі.
Необхідність формування комунікативної компетентності учнів зумовлено реалізацією не тільки відповідно оновленого змісту освіти, але й адекватних методів і технологій навчання. Найбільш ефективними шляхами реалізації комунікативного підходу є застосування інтерактивних методів навчання. Системне використання інтерактивних методів є актуальним для сучасної освіти, та виступає ґрунтовною складовою у формуванні компетентної особистості учня як громадянина демократичного суспільства.
Отже, інтерактивні методи навчання є найбільш цікавими і ефективними. Під час інтерактивного навчання учень стає не об'єктом, а суб'єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку. Це формує у школярів внутрішню мотивацію до навчання та спонукає їх до саморозвитку та самоспостереження. У зв'язку з цим найефективніші уроки, побудовані за традиційною методикою із застосуванням елементів інтерактивного навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язування проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.
Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення Пошуки способів, методів, прийомів успішного й радісного навчання молодших учнів я веду у багатьох напрямках . Наразі існує чимало технологій, реалізація яких передбачає різні форми взаємодії учнів між собою та учнів з учителем.
Визначення провідної педагогічної ідеї досвіду, мети, завдань
У процесі навчання вчитель закладає не тільки фундамент знань, а й формує світогляд, характер учнів, їх ставлення до людей, до країни; виховує почуття дружби, доброти, милосердя, любові до природи. У своїй роботі я опираюся на педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського, широко використовую концептуальні основи його гуманістичної педагогіки.
На жаль, ми часто йдемо не шляхом опанування певної технології, а через використання окремих прийомів, технік, які, безперечно, урізноманітнюють навчальний процес, однак нічого суттєво не змінюють. Разом з тим, зважене і систематичне використання цих прийомів дає змогу вчителю навчати із задоволенням, а учням охоче набувати цілої низки життєво необхідних вмінь: чути одне одного, прислухатися до думки іншого, відстоювати власну позицію, знаходити оптимальне рішення, організувати власну роботу й працювати спільно, допомагати, приймати допомогу, радіти власним успіхам і досягненням інших тощо.
Інтерактивне навчання - це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів. Інтерактивні методи навчання передбачають фронтальну роботу учнів та роботу малими групами. Найефективніші результати можна отримати при організації роботи учнів малими групами. Інтерактивне навчання не є зовсім новим, адже подібні підходи застосовувалися здавна, а на початку радянської педагогіки були дуже поширеними в школі (лабораторне та бригадне навчання 20-х років).
Сутність досвіду полягає в особливостях проектування педагогічного процесу, який базується на основі раціонального поєднання елементів названих вище інноваційних технологій, традиційних засобів навчання та розвитку особистості.
Реалізація інноваційного підходу до навчання учнів дозволяє підняти на якісно новий рівень педагогічний процес, підвищити рівень навчальних досягнень, забезпечує психолого - емоційну комфортність і подальшу соціальну адаптованість школярів, готовність реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності (в системі «учитель - учень», «учень - учень»).
Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці навчально-виховного процесу має стати розвиток у дитини гнучкості мислення. А для цього треба перетворити кожен урок в школі на урок мислення-спілкування, де істина постає як суперечка про істину, як діалог. Під час такого діалогу важливо навчити кожну дитину розмірковувати, гнучко підходити до розв’язання проблем, знаходити нові, оригінальні рішення, для того, щоб відчути задоволення від навчання.
Зацікавленість є ефективним засобом успішного навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків. Видатний педагог В.О.Сухомлинський вважав, що навчальний процес у сучасній школі повинен розвивати всемогутню радість пізнання. Лише тоді, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Ефективне навчання неможливе без активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчих здібностей.
Технології інтерактивного навчання
Якщо вчитель працює творчо, шукає оригінальні, нестандартні рішення проблем, він стає майстром . Саме тому я й працюю над проблемою «Інтерактивні технології навчання як засіб розвитку творчого мислення». Мета моєї роботи – розвиток у малят інтересу до навколишнього світу, фантазії, творчості, уяви, творчого мислення, зв’язного мовлення. Цьому сприяють: залучення дітей до самостійного пошуку розв’язання проблеми, навички спілкування, вивчення матеріалу наперед, можливість проявити ініціативу і самостійність, винахідливість.
Інтерактивне навчання сприяє:
формуванню загальнонавчальних та предметних навичок і вмінь;
виробленню життєвих цінностей;
максимальному використанню своїх здібностей;
створенню атмосфери співробітництва, взаємодії;
розвитку комунікативних якостей;
формуванню доброзичливого ставлення до інших;
можливості висловлювати, відстоювати та пропонувати свою думку;
формуванню навичок толерантного спілкування;
опановуванню нового матеріалу за короткий час;
вмінню аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми;
можливості проявити ініціативу, самостійність; винахідливості та творчому підходу до розв’язання проблеми.
Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія у парах і мікрогрупах. Діти демонструють вміння мислити, спілкуватися; в них формується самостійне критичне мислення; розвивається вміння аналізувати, порівнювати, оцінювати. Учні не тільки помічають недоліки у чужій роботі, а й відшукують позитивні моменти, аналізують їх. Також вчаться критично оцінювати та аналізувати результати своєї роботи. Для цього застосовую такі методи навчання:
метод прогнозування;
постановка та рішення проблемного запитання;
метод образного бачення;
встановлення причинно-наслідкових зв’язків;
метод порівняння;
метод «уживання»;
метод запитань;
метод рецензій;
метод аналізу;
об’єднання розрізнених фактів у цілісний образ;
метод оцінювання дій інших;
метод дослідження проблеми;
метод інформації;
творчі завдання
Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з товаришами, критично мислити, поважати думку одне одного, приймати продумані рішення.
Творчій роботі учнів у групах сприяють такі методи і методики інтерактивного навчання:
«Мозкова атака» ( є прекрасним методом для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідеї ).
«Кубування» ( є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми: описання, порівняння, встановлення асоціації, аналіз, аргументація).
«Асоціативний кущ» ( універсальний метод, може бути використаний на всіх етапах уроку під час вивчення будь-якого предмету. Спонукає думати вільно та відкрито стосовно певної теми ).
«Передбачення» ( метод стимулює розвиток критичного мислення; дозволяє синтезувати думку, аналізувати інформацію, давати оцінку та зіставляти свої уявлення з розвитком подій ).
«Взаємного навчання» ( надає можливість учням брати участь у навчанні та передачі знань своїм однокласникам. Учні виступають у ролі вчителя і керують процесом навчання. Методика дає можливість ставити питання і вислуховувати відповіді на них ).
«Доповідач – респондент» ( робота в парах: один учень переказує зміст прочитаного, інший показує за допомогою рухів, жестів, міміки. Учні взаємодоповнюють один одного; сприяє розвитку уваги, пам’яті ).
«Дискусія» ( метод дає нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання; сприяє розвитку мовленнєвої компетенції. Учні вчаться висловлювати та аргументувати власну думку. Фрази, що найчастіше вживаються: «Я думаю», «Я вважаю», «На мою думку», «Я згоден, але…», «Я не згоден, тому що…» ).
«Мозаїка» ( метод, що дозволяє учням працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати одне одному вчитися навчаючи. Кожен учень самостійно опрацьовує свою частину матеріалу і знайомить з нею свою групу. За допомогою товаришів дитина сприймає тему в цілому ).
Зваживши все вище зазначене, починала поступово використовувати технології, прийоми, щоб і я, і учні звикли до них.
Спочатку проводила з учнями особливе організаційне заняття, де разом із ними обговорили правила роботи у класі. Використовувала спочатку прості інтерактивні технології:
роботу в парах;
роботу в малих групах;
«мозкова атака» тощо.
Так, на уроках читання, починаючи з 2-го класу учні працюють в парах під час словникової роботи. Слова подані в два стовпчики. Перший стовпчик читає учень першого варіанту, а партнер слідкує за правильністю читання (виступає в ролі учителя), потім обмінюються ролями. Роботу в малих групах пропонувала для вирішення складних проблем, що потребували колективного розуму, коли завдання вимагало спільної, а не індивідуальної роботи. Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності.
Найпоширенішою технологією ситуативного моделювання в початкових класах вважаю розігрування ситуацій за ролями («Рольова гра», «Програвання сценки», «Драматизація»). Розігрування конкретної життєвої ситуації за ролями допомагає учням виробити власне ставлення до неї, набути досвіду шляхом гри, сприяє розвитку уяви і навичок критичного мислення. Тому на практиці досить часто планую роботу в групах. Відмічу, що учням дуже подобається саме ця технологія навчання та інсценування епізодів прочитаного.
Так на уроці читання, опрацювавши оповідання В. Сухомлинського «Як Павлик списав у Зіни задачу», пропоную учням об’єднатися в групи і проінсценізувати уривок. На цьому ж уроці опрацювали оповідання «Найкраща лінійка». Текст я поділила на частини і використала інтерактивний прийом «Займи позицію». Прочитавши першу частину, запитала учнів: «Чи дійсно у хлопчика, який отримує погані оцінки, все так погано?» Піднялись учні, які підтримують цю думку. Після опрацювання другої частини тексту запитую, хто з учнів змінив свою позицію? В результаті опитування прийшли до висновку, що в кожній людині є щось своє індивідуальне, особливе. Цитую відповідь учениці: «Хтось може працювати розумом, а хтось – руками».
На уроках української мови неодноразово використовувала інтерактивний прийом «Навчаючись – учусь». Такий вид навчальної діяльності надає можливість взяти активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим однокласникам під час уроку.
Працюючи над темою «Поєднання однорідних членів речення за допомогою сполучників» учні отримали завдання:
I.варіант - Прочитати вірш, визначити за допомогою яких слів з'єднуються
однорідні члени речення, звернути увагу на знаки пунктуації. Зробити висновки
II.варіант - Прочитати прислів'я, визначити за допомогою яких слів
з'єднуються однорідні члени речення, звернути увагу на знаки пунктуації.
Зробити висновки.
Опрацювавши матеріал, учні І варіанту пояснюють напарнику, якого висновку дійшов, потім свій матеріал пояснює учень II варіанту, після чого вони розповідають отриману інформацію.
Дітям дуже подобається гра «Засадимо грядку», яку використовую для написання словникового диктанту. Під час перевірки вивішую на дошці правильно написані слова, учні обмінюються зошитами і починають «Виполювати бур'янці» (виправляти помилки,пояснюючи один одному орфограми на цю тему. На даному етапі використовую технологію
«Створення ситуації успіху»:
«У кого грядочки чисті - Молодці! У кого були помилки - наступного разу засаджуйте старанно і не допускайте, щоб на ній зріс бур'ян!»
(Засаджувати можна полуниці, малину, редиску, редьку, моркву, капусту).
У своїй роботі здійснюю особистісно-орієнтований підхід.
Структуру уроків будую за такими етапами.
Структура і методика інтерактивного уроку в початковій школі
Структура інтерактивного уроку відрізняється від загальновідомої структури комбінованого уроку. Його етапи:
I. Мотивація.
II. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.
ІІІ. Надання необхідної інформації.
IV. Інтерактивна вправа (центральна частина заняття).
V. Підбиття підсумків (рефлексія), оцінювання результатів уроку.
Розглянемо детально кожен з них.
МОТИВАЦІЯ
Мета етапу - сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Без виникнення мотивів учіння й мотивації навчальної діяльності не може бути ефективного пізнання. Тому на цьому етапі використовую такі прийоми:
- коротка розповідь;
- бесіда;
- демонстрування наочності;
- нескладні інтерактивні технології («Мозковий штурм», «Мікрофон», «Криголам», «Прес», «Асоціативний кущ» ).
За допомогою метода «Прес» спонукаю учнів міркувати, аналізувати, доводити свою думку. На уроці з математики пропоную порівняння іменованих чисел. Метод «Асоціативний кущ» ефективний в тому, що учень думає вільно та відкрито стосовно певної теми. На уроці читання по темі «Усна народна творчість» учень записує, що в нього асоціюється з УНТ.
Як правило, матеріал, озвучений учнями під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає «місточком» для представлення теми уроку. Цей елемент уроку має займати не більше ніж 5 % часу заняття.
ОГОЛОШЕННЯ, ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ
Другий етап інтерактивного уроку — оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів. На цьому етапі моя мета — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, що вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель.
Формулювання очікуваних результатів уроку — це принциповий момент інтерактивного навчання, бо не усвідомивши цього, учень може сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним предметом.
Формулювання результатів має відповідати таким вимогам:
- висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя («після цього уроку я зможу...»);
- чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку;
- чітко вказувати на способи «вимірювання» результатів;
- учитель має говорити коротко, ясно й абсолютно зрозуміло для учнів.
Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати — це гарантія успіху. Оптимальною є ситуація, коли учень розуміє не тільки те, чого він досяг, а й те, чого він має досягти на наступному уроці, чого він взагалі хоче від цього предмета для свого життя. Тому в цій частині інтерактивного уроку я вимагаю:
- назвати тему уроку або попросити когось із учнів назвати її;
- якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, слід звернути на це увагу учнів;
- попросити когось із учнів оголосити очікувані результати;
- нагадати, що в кінці уроку він перевірятиме, чи досягли вони цих результатів.
Цей елемент уроку займає не більше ніж 5 % часу. Проводжу його в основному за допомогою вправи «Журналіст».
НАДАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Мета етапу — дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформації за допомогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку я даю інформацію для попереднього домашнього вивчення. На самому уроці звертаю на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно, прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування. Ця частина уроку займає близько 10—15 % часу. Використовую такі вправи: «Мікрофон», «Робота в парах»
ІНТЕРАКТИВНА ВПРАВА
Інтерактивна вправа — центральна частина заняття, яка має займати близько 50—60 % часу, її мета — засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Обов'язковою є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи:
1. Інструктування (2—3 хвилини).
2. Об'єднання в групи або розподіл ролей (1—2 хвилини).
3. Виконання завдання, де вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії (5—15 хвилин).
4. Презентація результатів виконання вправи (З— 15 хвилин).
Рефлексія результатів учнями, що є природним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання.
Рефлексію здійснюю в різних формах: як під час індивідуальної роботи, роботі в парах, групах, дискусія. Застосовую її після найважливіших інтерактивних вправ, після уроку, після закінчення певного етапу навчання.
На четвертому етапі інтерактивного уроку застосовую такі інтерактивні вправи: «Ажурна пилка», «Займи позицію», «Ситуативне моделювання. Гра-експромт «Пожежа», Технологія «Метод «Прес», «Два — чотири — всі разом», «Акваріум». (Додаток 8)
ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ (РЕФЛЕКСІЯ)
Під час проведення рефлексії намагаюсь дотримуватись таких етапів:
1. Припинення діяльності (з можливістю продовження роботи).
2. Відновлення послідовності виконаних дій (навіть незначних).
3. Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору їх ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням.
4. Виявлення і формулювання результатів рефлексії:
— предметна продукція діяльності (ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання);
— способи, які використовувалися чи створювалися в ході діяльності;
— гіпотези щодо майбутньої діяльності.
Рефлексію подаю у вигляді малюнків, схем, графіків, за допомогою технології «Дерево рішень»
Підсумовуючи всі етапи інтерактивного уроку, пройшовши всіма його сходинками, починаєш розуміти всю глибину підходів до вдосконалення сучасного уроку. Адже суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами процесу, розуміють, що вони роблять.
Інтерактивне навчання — для мене це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Труднощі щодо впровадження досвіду
Як і кожна сучасна технологія навчання інтерактивне навчання має свої труднощі під час його використання:
діагностика початкових знань та вмінь із предмету;
навчання навичкам самоконтролю та взаємоконтролю;
визначення рівня досвідченості школярів;
організація групової та парної работи.
Висновки та результативність
Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Я, як педагог, самостійно приймаю рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, враховуючи особливості своїх учнів з метою максимальної ефективності процесу навчання.
У ході інтерактивного навчання учні вчаться:
критично мислити,
вирішувати складні проблеми на основі аналізу ситуацій і відповідної інформації,
приймати продумані рішення,
брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.
Інтерактивні методи відкривають нові можливості для ефективної взаємодії учителя й учнів: учитель стає наставником саморозвитку учня, провідником в інформаційному просторі, а учень в свою чергу, перетворюючись на суб’єкта пізнавальної життєдіяльності протягом уроку, набуває особистісних компетентностей.
Інтерактивне навчання:
розвиває в учнів комутативні вміння та навички,
забезпечує виховну мету,
привчає їх працювати в команді,
знімає нервове навантаження.
Навчальні заняття для мене та моїх учнів - постійний пошук, спільна праця, в основі якої довіра та спільне бажання досягнути бажаний результат.
Використовуючи інтерактивні методи навчання активність дітей на уроці виросла на 40% .
Понад дві тисячі років тому видатний китайський педагог Конфуцій сказав:
Те, що я чую, я забуваю,
Те, що я бачу, я пам’ятаю,
Те, що я роблю, я розумію,
Ці три простих твердження обґрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Дещо змінивши слова видатного педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:
Те, що я чую, я забуваю,
Те, що я бачу, я пам’ятаю,
Те, що я чую, бачу і обговорюю, я починаю розуміти,
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок
Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.