Батьківські збори №1. Зміст і організація навчально-виховного процесу у 2 класі

1. Перелiк навчальних предметів, якi вивчаються у 2 класі та характеристика. 2. Основнi вимоги до знань, умінь та навичок учнiв.

3. Ознайомлення з планом виховної роботи

4. Організаційні питання

Основнi вимоги до знан, умінь та навичок учнів з конкретного навчального предмету розкривають згiдно з дiючою програмою. У 2 класi учнi мають навчитися свiдомо i виразно читати цiлими словами у темпi 40 - 60 слiв за хвилину (допускається поскладове читання важких слів); дiлити текст на логiчно закiнченi частини (абзаци); знаходити (з допомогою вчителя) вiдоме i невiдоме, головне i другорядне, основну думку; вiдповiдати на запитання. Темп читання мовчки - 45-70 слів за хвилину. Об'єм тексту для аудіювання 120-160 слів і звучатимемо він 1,5-2 хвилини. Діалог має складатися з 3-4 реплік без етикетної репліки, усний переказ - 50-55 слів, а усний твір - 45-50 слів. Об'єм тексту для списування - 30-40 слів, а диктанту - 30-40 слів. Твір - 2 речення, а письмовий переказ - 40-50 слів. Темп письма на кінець року - до 20 знаків за хвилину. Обсяг домашнього завдання - 45 хвилин.

Другокласники повиннi знати назви дитячих книжок, про кого (про що) в них йдеться; розрiзняти основнi елементи книжок; дотримуватися санiтарно-гiгiєнiчних вимог до читання.

Вони вчаться калiграфiчно правильно списувати текст з дошки та з пiдручника; вживати велику букву в іменах, прiзвищах людей та кличках тварин; визначати наголос у дво- трискладових словах; послiдовно називати у мовленому словi звуки, давати їм характеристику, позначати вiдповiдними буквами.

На кiнець навчального року учнi другого класу повиннi вмiти читати, записувати i порiвнювати числа вiд 0 до 100; виконувати дiї додавання i вiднiмання в межах 100 (усно i письмово); знати таблицю додавання i вiдповiднi випадки вiднiмання, таблицi множення чисел 2, 3; розв’язувати найпростiшi задачi на 1-2 дiiї першого ступеня (зокрема на збiльшення або зменшення числа на кiлька одиниць).

Виконуючи завдання, дитина повинна самостiйно дiбрати необхiдне навчальне приладдя, правильно розмiстити його на робочому мiсцi, пiдтримувати порядок пiд час заняття, найти потрiбний матерiал за змiстом пiдручника, дотримуватись (пiд керiвництвом вчителя) певної послiдовностi виконання завдання, перевiрити результати своєї працi, користуючись алгоритмом, словником, зiставляючи зi зразком. 

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ «ЯК СФОРМУВАТИ У ДІТЕЙ НАВИЧКИ НЕНАСИЛЬНИЦЬКОГО СПІЛКУВАННЯ?»

ХІД ЗБОРІВ

1. Учитель знайомить батьків із результатами анкетування.

Батькам роздають пам'ятки «Способи комунікації, яких потрібно уникати, спілкуючись із дитиною»:

•  вимоги, накази, команди;

•  вказівки типу: «ти мусиш»;

•  докори, звинувачення;

•  попередження, застереження, погроза;

•  нотації, читання моралі;

•  готові рішення, категоричні підказки, поради;

•  глузування, жартування;

•  вивідування. розслідування;

• узагальнення (усі ви ... », «ніхто з вас ... » );

•  ігнорування або зневажання почуттів іншого;

•  мовчання, уникання розмови.

2. Ознайомлення батьків із дослідженнями і методиками вивчення ступеня усвідомлення дітьми труднощів у спілкуванні з однолітками та дорослими.

«Назвіть відчуття».

Дитина має назвати ті відчуття, які її часто, нечасто або ніколи не сповнювали.(Дітям пропонують речення, які необхідно закінчити, анонімне анкетування.)

•  Мені непросто спілкуватися тоді, коли ...

•  Мені складно спілкуватися, коли мій однокласник ...

•  Мені непросто, коли вчитель ...

•  Я хвилююся, коли незнайома людина ...

•  Мені найважче, коли ...

Учитель ознайомлює батьків із відповідями, що превалюють в ан¬кетах.

(Ці відповіді, як правило, свідчать про те, що у дітей виникають серйозні психологічні труднощі в ситуаціях насильницького спілкування.)

Висновок. Не потрібно застосовувати у спілкуванні засоби насиль¬ницької комунікації.

3. Батькам пропонують розв'язати педагогічне завдання. Використовуючи інформацію, яку вони сьогодні отримали .

Ситуація 1. Донька прийшла зі школи і звертається до матусі: «Я хочу розповісти тобі дещо важливе».

Як би Ви повелися і що б відповіли на місці цієї матусі?

Ситуація 2. Мати прийшла з роботи незвичайно мовчазна, а донька в цей час виконувала домашні завдання. Закінчивши, дівчинка підходить до дверей:

- Мамо, дозволь піти погуляти?

- Як хочеш ...

Зачиняються двері. Чути, як дівчинка збігає сходами. Мати сідає до столу і закриває обличчя руками.

Чому мати закриває обличчя руками? Як би на місці дівчинки вчи¬нили Ваші діти?

(Після обговорення - висновок: найбільш ефективним методом вихо¬вання є відвертість і довірливість у спілкуванні з дитиною.)

4.Наприкінці зборів - підбиття підсумків із батьками.

Для батьків проводиться гра «Закінчіть фразу».

• Тепер я знаю ...

• У питаннях спілкування з дитиною я 6уду. ..

• Найбільше мені запам'яталося ...

• Я знайшов відповідь на ...

Члени батьківського комітету обробляють матеріали укладають рішення зборів.

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ «ВИХОВАННЯ СВІДОМОЇ ДИСЦИПЛІНИ»

План проведення батьківських зборів

1)Мотивація проведення батьківських зборів.

2) Результати діагностики самостійності дитини. Домашня справа, що відповідає певному віку.

3)Правила спілкування з дітьми згідно з домінуючими типами

темпераменту.

4)Формування у дітей свідомої дисципліни.

5)Ефективність застосованих методів покарання.

6)Рішення батьківських зборів.

                                                         ХІД ЗБОРІВ

1.На будь-якому робочому місці цінують дисциплінованого працівника.

Свідома дисципліна будь-якої людини ґрунтується на розумінні свого обов'язку саме у повсякденному житті, на усвідомленні почуття відповідальності за кожне своє слово і вчинок перед оточенням.

Що таке «свідома дисципліна», з якого віку необхідно розпочинати формувати /ЦЮ якість?

Про це піде мова на батьківських зборах.

А якої думки дотримуються з цього приводу батьки? (Результати анкетування батьків)

Іноді дорослі вважають, що коли дитина ввічлива, дотримується правил поведінки, то її можна вважати дисциплінованою. Однак, трапляється, ЩО дорослі приходять до такого висновку на основі лише зовнішніх, по­казних ознак. А в дійсності, навіть не кожну дитину, що відрізняється слухняністю і є добрим виконавцем, можна назвати свідомо дисциплі­нованою людиною, в якої ця якість стала властивістю характеру.

Словники тлумачать слово дисципліна як обов'язкове для членів будь-якого колективу підпорядкування встановленому порядку, правилу. Відповідно, дисциплінована людина - це людина, яка підпорядковується дисципліні, дотримується встановленого порядку, правил  є вихованою.   Крім того, вважають, що дисципліна - це певні правила поведінки

людей, що відповідає нормам права й моралі, які склалися у суспільстві, а також вимогам тієї чи іншої організації.

Цікавою є і точка зору американського психіатра Р. Кемпбелла, який вважає, що у вихованні дітей дисципліна -, це тренування розуму і характеру дитини для того, щоб вона стала самостійною і такою, що вміє володіти собою, гідною і конструктивною особою у суспільстві.

2. Як виховати у дитини таку якість?

Перш за все, необхідно звернути увагу на те, що свідома дисциплі­нованість дитини багато в чому залежить від вихованості і дисциплінованості дорослих, з якими діти щоденно спілкуються. Це означає, що! у першу чергу, і від батьків. Дитина має бути старанною і наполегливою у навчанні, сумлінною; дотримуватися даного слова; точною та акуратною в роботі; вміти організовувати свій час і дозвілля; виявляти повагу до старших; піклуватися про рідних і близьких людей; бути скромною і ввічливою. Також виховання дисципліни, мабуть, пов'язане із залученням дитини до виконання певних обов'язків.

(Результати анкетування батьків)

Діти мають відчувати свою належність до сім'ї, своє членство у ній.

Якщо вони цього не відчувають, то знаходять інші можливості довести свою значущість. Праця, яка під силу дитині, прищеплює навички, вчить давати користь, цінувати піклування про себе оточуючих і пова­жати чужу працю. У батьків завжди є спокуса все робити самим. Вони вважають, що так простіше, до того ж, вони все роблять «належним чином», Такі батьки позбавляють дітей можливості навчатися співпраці й відповідальності.Існує перелік справ, які дитина повинна вміти виконувати у пев­ному віці.6-8 років;

· полити квіти;

· виконати найпростіше прибирання приміщення (протерти пил, розкласти речі на місця);

· приготувати просту їжу (варені яйця, бутерброд, тост);

· доглянути за своїм одягом;

· вивести на прогулянку домашнього улюбленця

·  винести СМІТТЯ;

·   допомогти дорослим у митті посуду.

9-10  років:

· змінити простирадла на ліжку;

· купити необхідне за списком у магазині, який розташований поряд.

За відсутності зазначеного у списку товару зробити альтернативний вибір:

· дотримуватися домовленостей (школа, музична школа, спортивна секція, гурток тощо);

· готувати нескладні страви для всієї сім'ї;

· отримувати і надсилати власну пошту;

· обслуговувати гостей;             .

· планувати свій власний День народження;

· допомагати батькам у господарстві (мести двір, мити автомобіль, трусити доріжки тощо).

Пропозиції

· Складайте разом із дітьми перелік справ щодо допомоги сім'ї.

Навчайте дітей навичок роботи і виконуйте її разом із дітьми доти, доки вони не навчаться працювати самостійно. Дайте їм зрозуміти, що за потреби Ви завжди будете поряд. Будьте осторонь і не втру­чайтеся, доки Вас не попросять. Якщо з'являються. проблеми, обговоріть їх, не поспішайте з критикою, особливо у той момент, коли виконується робота.

·Забезпечте дітей обладнанням відповідно до їхнього віку (маленькі ножиці, маленький вінок тощо).

·Визначте час для спільних домашніх справ.

·Цінуйте внесок, а не якість виконаної роботи. Якщо дитина втратила інтерес до своєї роботи, не закінчивши її, подякуйте їй за виконане і не наполягайте на звершенні.

·Не виконуйте за дитину роботу лише тому, що їй багато задано, або вона, крім основної школи, ще й відвідує музичну (художню, спор­тивну). Допоможіть їй так організувати свій час, щоб робота, пов'язана із допомогою родині, не шкодила виконанню домашніх завдань.

·Переконайтеся, що робота відповідає віку дитини.

3.Велике значення у спілкуванні з дитиною мають знання про її темперамент.

Холерик

Дратівливий, емоційно реактивний, швидко залучається до справи і швидко від неї відходить, потребує оцінки своїх дій.

Правила взаємин із холериками

·Спокійний, рівний тон педагога;

·висування чітких і обґрунтованих вимог;

·демонстрація перспектив діяльності;

·позитивна оцінка діяльності.

Сангвінік

Рухливий, легко пристосовується до обставин, комунікабельний, здатний швидко сприймати все нове, конструктивний, однак буває надмірно раціональним, не завжди доводить справу до кінця.

Правила взаємин із сангвініками

·Чітко сформульована мета діяльності;

·можливість демонстрації дитиною її досягнень;

·схвалення і підтримка дорослих;

·врахування інтересів дитини у дорученій справі.

Флегматик:

Інертний, спокійний, наполегливий, настирний, повільний.

Правила взаємин із флегматиками

·Демонстрація практичного результату виконаної роботи;

·контроль за виконуваною роботою (на кожному етапі діяльності);

·використання позитивних методів впливу;

·підтримка будь-яких виявів ініціативи.

Меланхолік

Вразливий, образливий, плаксивий, повільний, емоційний, розважливий.

Правила взаємин із меланхоліками                                                                                                                    

  Емоційна підтримка та схвалення дій;                                                       

·створення умов для виконання спільної групової роботи;                      

·демонстрація досягнень дитини;                                                                

об'єктивна оцінка його внеску у загальну справу.                                     

4.Поняття дисципліни тісно пов'язане з таким поняттям, як любов близьких, оскільки:   

·батьки першими знайомлять своїх дітей із нормами і правилами поведінки вдома, На вулиці, у громадських місцях тощо.                                                                   

·Маючи свій життєвий досвід, батьки формують у своїх дітей уявлення   про те, що таке «добре», а також що таке -погано.                                                      

·Приклад батьків (позитивний або негативний) впливає на Формування життєвого досвіду дітей.                                                                                                       .       Лише емоційно врівноважені і люблячі батьки формують у дитини  лагідне і турботливе ставлення до людей. Під час виховання свідомої дисципліни батьки повинні правильно висловити своє прохання дитині, щоб вона це прохання виконала. При цьому:

· звертайтеся до дитини ввічливо, не застосовуйте командний тон;

· намагайтеся викликати у дитини відповідне ставлення до виконання вашого прохання;

·звертаючись із проханням, дайте дитині інструкцію щодо його виконання;      

· не звертайтеся до дитини із проханням виконати те, що їй виконати несила, а спочатку навчіть;

·не забувайте, будь ласка, висловити батьківську подяку за виконання прохання.

5.Заохочування - це позитивна оцінка поведінки дитини. Існує безліч способів висловити дитині свою позитивну оцінку. Це й лагідний погляд, і схвальний жест, і добре слово, і подарунок ... Вадливо викликати почуття задоволення, щоб усе, що пов'язане із виконанням норм і правил поведінки, супроводжувалося позитивними хвилюваннями.           

Покарання - це негативна оцінка поведінки дитини. Суть покарання має полягати у збудженні почуття сумління, незадоволення своєю поведінкою. Аналогічно до заохочування, існує чимало способів демон­страції Дорослими свого негативного ставлення до вчинків дітей: похмурий погляд, гнівне слово, позбавлення винагороди чи задоволення.

Визначити належне покарання зазвичай дуже важко.

Воно має відповідати вчинку. Дитина є дуже вразливою щодо справедливості пока­рання. Якщо навіть батьки впевнені у доцільності покарання, необхідно виявити гнучкість і дипломатичність.

Будь ласка, пам'ятайте!

· Ви можете помилятися!

· Майте мужність вибачитися перед дитиною, якщо покарали її неза­служено.

·Контролюйте поведінку дитини, намагайтеся попередити можливі . негативні вчинки.

6.  Підсумки батьківських зборів.

Необхідно відмітити, що діти й самі дуже страждають від своєї не­дисциплінованості і погано організованого способу життя в сім'ї. Спосіб життя, розпорядок, що заведений вдома, і є тим зовнішнім порядком, за допомогою якого утворюються певні межі поведінки. Розпорядок сім'ї являє собою певну систему засобів і методів, які допомагають виховати дитину. Звичайно, це не є панацеєю від усіх бід, але є непоганим по­мічником. Саме завдяки дотриманню розпорядку значною мірою відбу­вається накопичення правильного дисциплінарного досвіду, приходить уміння володіти собою, яке ми називаємо самодисципліною, і без якого людину не можна вважати остаточно дисциплінованою

ДОДАТОК 1

АНКЕТАДJIЯ БАТЬКІВ

І.  На Вашу думку, дисципліна - це ...

ІІ. Заповніть другий-п'ятий стовпчики таблиці, зробивши позначку V навпроти відповідної дії.

Ваша дитина виконує

Перелік дій дитини

Самостійно

На вимогу

За допомогoю

Із дозволу

Збирається до школи

Обирає собі одяг дляшколи, для свят

Виконує домашні завдання

Визначає, з ким товаришувати.,

Готує їжу, коли це необхідно

Прибирає у своїй кімнаті

Ходить до магазину за покупками

Допомагає членам сім'ї

Запрошує друзів  до себе у гості

Ваша дитина виконує

Перелік дій дитини

Самостійно

На вимогу

За допомогoю

Із дозволу

Визначає як витратити виділені кошти

Оцінює себе і свої вчинки

Допомагає у виховуванні молодших членів родини

Заповніть другий-четвертий стовпчик таблиці, зробивши позначку V навпроти методів, що використовуються.

Методи покарання

Які покарання застосовували Ваші батьки

Які покарання щодо Ваших дітей застосовуєте Ви

Позначте серед них дієві

Ставили в куток

Призупиняли спілкування на тривалий час

Застосовували тілесні покарання

Обмежували свободу

Позбавляли можливості займатися улюбленою справою

Читали нескінчені нотації

Соромили при сторонніх

Ображали та сварили

Позбавляли улюблених ласощів

Обмежували у можливості щось купувати

Виганяли з дому

Анкетування учнів

Заохочування

Покарання

Дають солодощі

Ставлять у куток

Дозволяють дивитися телевізор, грати у комп’ютерні ігри

забороняють дивитися телевізор, грати у комп’ютерні ігри

Хвалять, цілують

Сварять

Купують нові іграшки

Лупцюють

Ніколи не хвалять

Батьки не розмовляють

Не дають ласощів

Ніколи не карають

     Анкета для батьків

1.Чи знаєте ви здібності своєї дитини?

 Ні – 0

Намагаюся взнати  - 3

 Так -  5

2. Чи вирішуєте разом із дитиною її особисті проблеми?

 У дитини проблем не буває - 0

 Навряд чи - 3

 Думаю, що так -  5

3. Що ви можете сказати про темперамент своєї дитини?

 Нічого - 0

 Подібний до мого - 3

 Знаю і зважаю на нього - 5

4. Чи звертаєте ви увагу на фізичний стан своєї дитини (поставу і т.п.)?

 Не маю часу  - 0

 Думаю, що так -  3

 Вважаю, що це дуже важливо -  5

6. Якщо дитина вчинила негарно, чи розумієте ви, що це може бути результатом вашого неправильного виховання?

  Цього не може бути  - 0

  Не знаю  - 3

  Можливо  - 5

7. Приходячи з роботи у розлюченому стані, ви часто вихлюпуєте свій гнів на дитину?

 Так  - 0

 Не замислююся над цим  - 3

 Намагаюся контролювати свої емоції і залишати за дверима домівки проблеми, які стосуються роботи  - 5

8. Якби вам запропонували цікаву подорож, чи взяли б ви з собою дитину?

 Люблю відпочивати на самоті  - 0

 Не знаю  - 3

 Обов’язково, якщо це було б можливо -  5

9. Якщо вчитель нарікатиме на вашу дитину, ви зразу розлютитесь?

 Так  - 0

 Дивлячись за що -  3

 Вислухаю дитину і постараюсь розібратись у суті речей  - 5

10. Як ви вважаєте: дитина скоріше прислухається до вашої думки, ніж до думки когось іншого (свого товариша)?

 Гадаю, що ні - 0

 Безперечно  - 3

 Гадаю, що моя думка має для неї вагу - 5

0 – 20. Батьки мають приділяти своїм дітям якомога більше уваги.

21 – 35. Батьки звертають увагу на проблеми своїх дітей, але повністю вирішувати їх не мають або можливостей, або знань, або часу.

36 – 50. Гарні стосунки в сім’ї дозволяють спільно розв’язувати проблемні ситуації, прекрасно розуміти один одного. Але не слід забувати про виховання самостійності і самодостатності.

 Анкета № 1

 "Зміст і методика виховання школярів у сім'ї"

 1. Яким чином ви виховуєте у дітей повагу до старших?

 2. Як організовуєте статеве виховання дітей в сім'ї?

 3. Чи розповідаєте ви своїм дітям про охорону природи?

 4. Чи виховуєте ви у своїх дітей культуру мови і мовлення?

 5. Як ви виховуєте у дітей самокритичне і вимогливе ставлення до себе?

 6. Яким чином формуєте у дітей єдність переконань і поведінки?

 7. Чим ви керуєтесь у вихованні дітей: емоціями чи розумом?

           Анкета № 2

 "Батьки як вихователі"

 1. Як ви розумієте вислів "батьківський обов'язок"?

 2. Чи можна вважати благополучною сім'ю, в якій вихованням дітей займається лише хтось один із батьків?

 3. Скільки часу протягом тижня ви проводите разом з дитиною?

 4. Які традиції вашої сім'ї?

 5. Оцініть традиційні взаємини у вашій сім'ї, стосунки між дорослими і дітьми?

 6. Як позначається на дітях дефіцит батьківської любові?

 7. Чи часто ви спілкуєтеся зі своїми дітьми?

 8. Чи зважаєте ви на смаки та уподобання своїх дітей?

 9. Як змінюєте ви стиль стосунків із дітьми в міру їх підростання?

 10. Чи користуєтесь ви у дітей авторитетом? Як ви утверджуєте свій авторитет?

 Анкета  "Чи знаєте ви своїх дітей?"

 1. Чим особливо цікавиться ваша дитина?

 2. Який улюблений предмет вашої дитини?

 3. Хто є улюбленим вчителем вашої дитини?

 4. Яку останню книгу прочитала ваша дитина?

 5. В які ігри любить грати ваша дитина?

 6. Де виконує домашні завдання ваша дитина?

 7. З ким із учнів з класу дружить ваша дитина?

 8. Що знаєте ви про сім'ю її друзів?

 9. Де, коли і як проводить свій час разом із друзями ваша дитина після занять у школі?

 10. Які клуби, гуртки, секції відвідує ваша дитина?

 11. Які телепередачі любить ваша дитина?

 12. Як ви можете допомогти своїй дитині у навчанні?

   Анкета  "Як ви забезпечуєте умови для навчання дітей удома?"

 1. Як ви організовуєте процес виконання домашнього завдання своїми дітьми?

 2. Чи є у вас у квартирі куток для учня?

 3. Як ви контролюєте виконання домашнього завдання своїми дітьми?

 4. Чи звертаються до вас діти за допомогою при виконанні домашніх завдань? У чому виявляється ця допомога?

 5. Чи є у вашій домашній бібліотеці улюблені книжки ваших дітей?

 6. Які журнали, газети ви виписуєте чи купуєте для своєї дитини?

 7. З якими труднощами в організації праці учнів ви зустрічаєтесь? Як їх долаєте?

 8. Чи аналізуєте ви разом із дитиною причини виникнення у неї труднощів у ЇЇ навчанні? Чи допомагаєте їх долати?

 9. Як використовуєте методи заохочення і покарання для стимулювання навчання дітей?

 Анкета "Чи достатньо ви цікавитеся своїми дітьми?"

 1. Чим цікавиться ваша дитина?

 2. В якому віці вона навчилась читати і писати?

 3. Якому заняттю надає перевагу?

 4. Як часто дитина ставить вам запитання?

 5. На які теми любить фантазувати ваша дитина?

 6. Чи можете ви навести приклад вирішення вашою дитиною якихось проблем?

 7. Чи звертається до вас ваша дитина за допомогою при виконанні за¬вдань та вирішенні проблем?

 8. Чи вважаєте Ви, що у вашої дитини є особливі здібності до певного виду діяльності? У чому вони проявляються?

 9. Коли саме було виявлено ці здібності?