Розробки уроків
ЦИКЛ УРОКІВ З ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ
Тема: Йдуть до школи школярі
Мета: створити емоційно – піднесений настрій від зустрічі зі школою, викликати інтерес до навчання в школі; розвивати читацькі навички, пам’ять, образно – аналітичне мислення; виховувати в дітей риси: сумлінність, старанність.
Обладнання: «Правила для учнів 1 – 4 класів», малюнки з серії «Школа», запис пісні «Вчать у школі», збірки поезій П. Воронька, М. Рильського, Д. Павличка, Н. Забіли.
Хід уроку
І. Організація класу.
Здрастуй, школо! Здрастуй клас!
Ти давно чекаєш нас!
Бо прийшли ми всі сюди,
Щоб учитись і рости!
Мовна розминка.
Чистомовка.
Ди-ди –йшли качата до води,
Иця-иця –а назустріч їм лисиця,
Ити-ити –та качат нетреба вчити:
Юсь-юсь – вони з розбігу у воду плюсь.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Звучить запис пісні «Вчать у школі»
2.Слухання віршів про школу (Учні підготували заздалегідь. Учениця читає вірш Н. Забіли.)
Перше вересня
Жовтіє листя на тополі…
Пливуть у синяві хмарки,
Відкриті навстіж двері в школі –
Ідуть до школи первачки.
З гілок тополь злітає листя,
Кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
Переступають цей поріг.
(Учень читає вірш Д. Павличка )
«Школа»
Наче вулик, наша школа,
Вся вона гуде, як рій,
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій.
Бігають, сміються діти,
Та лиш дзвоник задзвенить –
Стане тихо, ніби в квіти
Поховались бджоли вмить.
ІІІ. Постановка мети уроку. Мозковий штурм.
-Дізнатись, для чого дітям потрібна школа? Хто такі школярі?
-Навіщо треба вчитися?
-Як жити і поводитися в колективі. Що таке обов’язок і правила?
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1.Розповідь вчителя. (Інформаційно – пізнавальний матеріал.)
«Здрастуй, школо!» - так сказали ви, ступивши на шкільний поріг 1 вересня. А якби школа могла відповісти вам, щоб вона сказала? Дзвінко і голосно, як це робите ви, вона сказала б: «Добрий день! Здрастуй!» Взагалі школа дуже стара. Їй уже 24 століття. Коли вона з’явилася, стародавні греки називали її «схоле». Це було місце, де діти проводили свій вільний час. Відвідувати школу могли лише хлопчики з вільних родин. Дітей рабів до школи не приймали. Не ходили до школи й дівчатка. Школи були різні. Хлопчики спочатку ходили до школи, в якій їх учили писати, читати й рахувати. З цієї переходили до іншої, їх навчали співів, музики, поезії. Завершувалося навчання в тій школі, яка готувала майбутніх воїнів.
До нас школа прийшла тисячі років тому. І була вона спочатку дуже схожою своїми порядками на оту давньогрецьку. Так грецьке слово «схоло» і стало «школою»
2. Робота над змістом вірша П. Воронька «До школи»
До школи
...Ось і школа. Квіти, квіти
Загойдалися вгорі.
Ті, що звались просто діти,
Нині звуться школярі.
- Школа,- вчителька сказала,
- Це не просто гарний дім
І не просто класи, зали
Треба знати це усім.
В школі всіх наук джерела
Дбало зібрані людьми.
За віки міста і села
Школа вивела з пітьми.
Усього багато в школі
Є цікавого для вас.
А тепер ідіть поволі,
Любі діти, в перший клас.
1) Виразне читання вірша вчителем.
Запитання
-Куди прийшли діти?
-Як їх вже називають?
-Що є в школі?
2) Читання вірша учнями «ланцюжком», естафеткою
3) Робота в групах.
Скласти усну розповідь: «Що тобі найбільше подобається у школі»
Фізкультхвилинка
Руки вгору ,руки вниз
До звіряток усміхнись
Покружляли,пострибали.
Сіливстали! Сіливстали!
Похилились вліво,вправо,
І закінчили всі вправи.
4)Робота над змістом вірша Г. Малик «Чергова»
Чергова
Я сьогодні чергова,
В мене дошка - як нова!
На рукаві - пов'язка.
Не бігайте, будь ласка!
В тебе парта в пилюзі!
В тебе ноги у грязі!
Ось бачите, пов'язка !
Тож не смітіть, будь ласка!
Скільки діла, скільки справ!
Хто це крейду розтоптав?
Хто це кинув папірець?
Хто стругав тут олівець?
Ой, скоріше б вже кінець!
Вдома сяду на стілець
Кину ранець у куток,
Кину лівий чобіток,
Правий стягне мій дідусь,
Як на ліжко я звалюсь –
І пальта,не скину –
Ото вже відпочину!
а) Читання вірша вчителем
б) Первинне сприймання
- Які обов’язки були у чергової?
- А як повелася дівчинка вдома?
в) Самостійне читання вірша учнями (напівголосне)
4) Читання вірша «Я – диктор»
5) «Живі картинки» (один учень читає, інший мімікою ілюструє почуте)
6) Із народної скарбнички
-Хто більше запам’ятає прислів’їв (Запис на дошці)
Знання людини – що крила пташини
Добрий розум не дасть плакати
Пташка красна пір’ям, а людина знаннями.
Мудрим ніхто не вродився, а навчився
Вчитися ніколи не пізно
Хто більше читає, той більше знає.
-Поясніть як ви їх розумієте.
7) Робота над казкою В. Сухомлинського «Лисенятко – першокласник»
Лисенятко-першокласник
У Лисиці був синок - руденьке Лисенятко. Він навчався у першому класі. Щоранку мама проводжала сина до школи.
Лисенятко було не дуже старанним учнем. Йому не хотілося ранком прокидатися, вмиватися, чистити зуби, снідати.
От Лисенятко й вирішило: не піду сьогодні до школи.
Мамо,— прошепотіло жалібно вранці,-в мене зуб болить.
Воно думало, що мама скаже: «Бідне моє Лисенятко, лежи в ліжечку, не ходи до школи, зараз я тобі солодкої кашки дам». А мама говорить:
-Зубний біль - це дуже небезпечна хвороба. Зараз піду до Ведмедя зубного лікаря. Хай прийде і вирве хворий зуб.
Лисенятко злякалося. Кому це хочеться, щоб вирвали здоровий зуб. І воно промовило:
-Мамо, зуб уже перестав боліти. Я хочу до школи. Та спочатку вмиюся, почищу зубки й поснідаю.
Мама усміхнулась:
- От і добре, що хвороба минула. А солодка кашка уже на столі.
а) Читання казки вчителем.
б) Первинне сприймання твору.
Вибери правильну відповідь (тестування)
1) Куди ходило Лисенятко?
а) в ліс;
б) в садок;
в) в школу.
2) Чому Лисенятко не хотіло йти в школу?
а) болів живіт;
б) боліла голова;
в) болів зуб.
3) Що вирішила мама?
а) вирвати зуб;
б) пожаліла і залишила вдома;
в) завела в школу.
4) Як повелося Лисенятко?
а) втекло;
б) злякалось і перестав боліти зуб;
в) згодилось вирвати зуб.
в) Дати відповіді на запитання:
- Що вирішило Лисенятко?
- Яку відповідь дала мама?
- Що б ти хотів пояснити Лисеняткові – першокласнику?
- Чи буває таке з дітьми? Як ви думаєте?
г) Робота в парах. Написання листа Лисеняткові.
VІ. Рефлексія.
1.Мікрофон.Незакінчені речення.
- На уроці було цікаво …
- Школа дає мені …
- Школа не тільки дає знання …
- Турбота про школу – це …
VІІ. Домашнє завдання.
1.Підібрати вірші, прислів’я, прикмети про осінь
2.Прочитати оповідання «Як літає павучок» (За Дмитрієвим)
Тема уроку: «Осінь наша, осінь»
Мета: розширити знання учнів про пору року – осінь, збагатити їхнє уявлення про красу рідної природи, особливості рослинного та тваринного світу в різні пори року; збагатити словниковий запас учнів; виховувати любов до природи, вчити розуміти її красу.
Обладнання: таблиця «Золота осінь», сюжетні малюнки про осінь, корзини з дарами осені, вірші М. Познанської, І. Кульської про осінь; оповідання О. Копиленка «Жовкле листя», М. Сладкова «Синиччин запас»
Хід уроку
І. Організація класу
Пролунав дзвінок.
Починаємо урок.
Працювати старанно,
Щоб почути у кінці
Що у нашім 2-ім класі
Діти просто молодці.
1. Мовна розминка.
Скоромовка.
Біля моря долілиць
Спину гріє хлопчик Гриць.
Перележав перегрів.
Горе Грицю підгорів.
ІІ. Вступна бесіда вчителя. (Під музику П.Чайковського)
1. Ось і прийшла до нас золотокоса осінь. Сонце ще довго сяє на ясному небосхилі, та воно вже не таке гаряче, як улітку, а ніжно – ласкаве, лагідне. Повітря прозоре, легке, у ньому далеко чути кожен звук. Небо часто хмариться, ідуть дощі, жовтіє та опадає листя, відлітають у вирій птахи, готуються до зими звірі, у садах та городах збирають фрукти та овочі.
Загадка:
Жовте листячко летить,
під ногами шелестить.
Сонце вже не припікає,
коли діти це буває?
2. «Гронування»: ключове слово ОСІНЬ.
ІV. Робота над виставкою зібрання поезій Н. Забіли, К. Перелісної, І. Кульської, твори О Копиленка, В. Чухліба, М. Сладкова.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Читання віршів про осінь учнями (заздалегідь підготовленими)
К. Перелісна «Жовкнуть в полі трави», «Журавлі», «Осінній дощик», Г. Коваль «Осінь»
2.Робота над віршем М. Познанської «Осінь наша, осінь» (ст.. 12)
Осінь наша,осінь –
Золота година,
Неба ясна просинь,
Пісня журавлина,
Бабиного літа
Довгі білі коси…
І дорослі й діти
Люблять тебе осінь.
Та не тільки славна
За свою ти вроду –
Урожай іздавна
Ти несла народу:
Щедра і дорідна,
Пахнеш ти медами,
Славиш край наш рідний
Зерном і плодами!
а)Самостійне напівголосне читання вірша учнями
б) Мозковий штурм.(Перевірка розуміння прочитаного):
- Якою поетеса змалювала осінь?
- За що люди люблять осінь?
- Чим пахне осінь?
- Чим славить наш край осінь?
- За що ви любите осінь?
в) Виразне читання вірша учнями.
3. Робота над змістом вірша «Осінь» І. Кульської (ст.. 13)
Коли вона загляне в сад-
Наллється соком виноград,
І різні яблука ранет
Солодкі стануть наче мед;
Коли огляне баштани –
Надмуться гордо кавуни
І запишається в хустинках
Товста капуста на грядках;
Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем у руках –
Все розмалює на путі,
Берези стануть золоті!
І ми її укліно просим:
- Заходь у гості щедра осінь!
а) Читання вірша кількома підготовленими учнями.
б)Запитання вчителя:
- Які подарунки приносить осінь?
-Чому ми так щиро запрошуємо осінь у гості?
в) Читання вірша «Живі картинки».Рольова гра. (один учень читає, інший мімікою ілюструє почуте)
4. Зіставлення віршів М. Познанської і І. Кульської.
Робота в парах. Обери позицію.
Скласти табличку (спільне, відмінне)
5. Підготовка до читання оповідання М. Сладкова «Синиччин запас».
Осінь – особлива пора року, красива і журлива, пора великих трудових справ. Люди готують поля, сади і городи до нових врожаїв. Тварини готуються до зими. Деякі птахи від нас відлітають. Ми повинні допомогти їм взимку.
6. Робота над твором.
а) Читання оповідання М. Сладкова «Синиччин запас» вчителем
(ст.15 – 17).
Настанови для учнів: слухайте уважно і розкажете, яку картину ви собі уявили.
Кожний робить собі запаси на зиму по своєму.
Ховрах зерно з полів краде і ховає в нору. Навіть особливі комори риє для зерна. Водяний щур забиває вхід нірки картоплею. До пуда ,буває наносить. Сич на зиму заморожує в дуплі, як у холодильнику, мишей і птахів. В одного такого запасливого сича знайшли аж два кілограми лісових мишей. А один горностай склав у своїй норі 5 водяних щурів, сім полівок, синичку, гадюку, ящірку, тритона,жабу і жука - плавунця.
Запасають як можуть і де можуть. Усі по різному,але всі для себе:в своїй коморі.,в своєму дуплі,в своїй норі.
І тільки одні чубаті синички збирають запаси зовсім не так. Хоча вони й веселі,проте в них бувають чорні дні. Запасають вони як всі, безупинно. Жучок, павучок, муха згодиться. Насіннячко, ягідко, зернятко-підійде. Була б зручною тріщинка в корі,особливо під сучком,куди не проб’ється ні дощ ні світло.
У лісі дерев не полічити. І на кожному знайдеться затишна тріщинка З дерева на дерево,із сучка на сучок, від тріщинки до тріщинки. Куди жука,куди зернятко: восени їжі багато, а взимку і висушеному комарику зрадієш.
Сотні дерев,тисячі крихітних комірчин. Хіба всі запам’ятаєш? А їх і нетреба запам’ятовувати: комори ці для всіх. Хіба неоднаково ,чий запас взимку знайдеш? Ти чийсь склював ,а твій хтось забрав. Ти для всіх всі для тебе.
Чорний день страшний для всіх: кожному потрібно мати запас. А збирати його можна по - різному. Можна, як ховрах і щур ,лише для себе. А можна як чубата синичка,- для всіх.
7. Бесіда – роздуми над прочитаним.
-Ми прочитали оповідання «Синиччин запас» А тепер дайте відповідь на запитання:
-Як же синички збирають запаси на зиму?
-Якого принципу вони дотримуються?
-Розповісти як робить запаси на зиму ховрах, водяний щур?
-Про яких ще запасливих тварин згадується в оповіданні?
-Охарактеризуйте поведінку синички.
8.Створення картини до оповідання.
- Діти, уявіть собі що ви художник, перед вами чисте, біле полотно, набір фарб і пензлик. Отож, спробуйте намалювати картину, яка б відповідала змісту прочитаного оповідання.
- Який колір переважатиме у вашій картині?
- Яка пора року на дворі?
- Кого намалюємо на першому плані картини?
- А ще кого крім синички намалюємо?
- Якою ви намалюєте синичку?
- Де повісите картину?
Фізкультхвилинка.
Трава низенька, низенька
Дерева високі, високі.
Вітер дерева колише,гойдає,
А діти тихенько за парти сідають.
9. Скласти невеличку розповідь, як готуються до зими звірі, птахи, за якими ти спостерігав. Робота в групах.
10. Вивчення прислів’я та прикмет про осінь (ст.. 19)
Як вересніє ,то дощик сіє.
Осінь іде – за собою дощ веде.
Вересень пахне яблуками,а жовтень – капустою.
Листопад зимі ворота відчиняє.
11. Це цікаво.
-А зараз я приготувала вам загадки, пов’язані з темою нашого уроку. Хто з дітей відгадає їх найбільше, одержить подарунок від осені.
1. Що за книжка: без букв, без сторінок, а багато вчить? (Книга природи)
2. У садках, гаях блукає,
Жовті шати одягає.
Золотисту стелить постіль –
Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)
3. Жовте листячко летить,
Під ногами шелестить,
Сонце вже не припікає,
Коли, діти, це буває? (Восени)
4.Прийшла без фарб, без пензля, а перефарбувала все листя (Осінь)
VІ. Проведення тестів за темою уроку.
1).Дні коротшають потроху,
Відцвіта міжхмарна просинь.
Коли це буває:
а) зимою;
б) восени;
в) літом;
г) весною.
2) Коли буває бабине літо:
а)коли ідуть дощі;
б) віють холодні вітри;
в) тепло і сухо.
3) Кому готує синичка запас на зиму?
а) собі;
б) для всіх.
VІІ. Підсумок уроку. Рефлексія.
1.Мікрофон.
- Що нового дізналися ви, на сьогоднішньому уроці?
-Які нові твори про осінь запам’ятали?
-Хто їх твори?
-Які почуття викликають ці твори?
-Чого навчають вас твори про природу?
2. Сенкан.
Осінь
гарна,чарівна
прийшла, принесла,зірвала
засинає , все, до, зими
золота
VІІІ. Домашнє завдання.
1.Підібрати та вивчити скоромовки.
2.Прочитати 2 – 3 українських народних казки (за вибором)
Тема уроку: Народ скаже – як зав’яже.
Мета: ознайомити учнів з різновидами народної творчості: колисковими піснями, забавлянками, скоромовками; підтримувати інтерес дітей до казок; розширити уявлення про влучність, точність, красу рідного слова; пробудити інтерес до вивчення рідної мови; виховувати любов і інтерес до творів усної народної творчості, до книжки.
Обладнання: виставка книг, плакат із правилами і методикою заучування і роботи зі скоромовкою, українські народні казки «Як ведмідь відганяв муху від цигана»
Хід уроку
І. Організація класу
Урок читання починаємо,
Гарного настрою всім бажаємо.
Те що вивчили – пригадаємо,
Поміркуємо, почитаємо.
Мовна розминка.
Слухання скоромовки.
Вибіг Гришка на доріжку,
На доріжці ситить кішка,
Взяв з доріжки Гришка кішку –
Хай спіймає кішка мишку.
ІІ. Ознайомлення з виставкою книг.
Діти, зверніть увагу на книжкову виставку, які книги із цієї виставки вам знайомі?
ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.
- Часто в житті ми чуємо слово фольклор. Що воно означає?
Запис на дошці: «Фольклор – народна творчість…»
-Наш сьогоднішній урок присвячений усній народній творчості. Виникла вона дуже давно. Люди тоді ще не вміли писати і передавали з вуст у вуста твори різних жанрів
1. Гронування. Центральне слово ФОЛЬКЛОР.
2. Робота над колисковими піснями
- Перший жанр усної народної творчості, з якою людина знайомиться з перших днів появи на світ – це колискові пісні. Коли в сім’ї народжувалася дитина поруч із нею постійно була матуся. А коли вона вкладала дітей спати, то співала пісні. Як вони називаються? (Колискові)
- Як матуся співає колискові? (Тихо, ніжно)
- Отже, перший жанр українського фольклору, про який ми поговоримо, - це колискові пісні. Вони призначені здебільшого тільки для одного слухача і мають одного виконавця – матір або іншу близьку людину. Свою любов і ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, здоровим, розумним мати виливає в простій і спокійній мелодії, що відповідає ритму гойдання колиски.
- Діти, хто з вас може проспівати колискову пісню, яку матуся співала для вас, братика чи сестрички?(Учні за бажанням співають колискову)
ІV.Робота з хрестоматією для позакласного читання «Веселий струмочок»
1) Читання колискових пісень (ст.. 23 – 24)
***
Люлі, ой люлята,
Поженем телята
На поля широкі,
На трави високі.
Нехай напасуться
Та в хлівець вернуться,
Спати полягають,
Пастушка згадають.
А пастушок, пастушок
Сховав дудочку в мішок,
А з мішка в торбинку.
Приспи нам дитинку.
Спи, дитинко, задрімай
І нічого не думай.
* * *
Соньки-дрімки в колисоньки,
Добрий розум в головоньки,
А росточки у кісточки,
Здоров'ячко у сердечко,
А в роточок говорушки,
А в ніженьки ходусеньки,
А в рученьки ладусеньки.
* * *
А-а-а! Коточок!
Вкрав у баби клубочок,
Та й поніс поза ліс,
Та й до Галі приніс.
Та й приніс до Галі,
Положив на лаві.
Стала Галя котка бить
Та й до нього говорить:
— Не вчись, коте, красти,
А вчися робити,
Черевички шити —
На срібному каблучку,
На золотім обручку.
а) Вибіркове читання. Робота в парах.
- Знайдіть і прочитайте слова з пестливими забарвленням (малята, хлівець, пастушка, дудочку, торбинку, дитинку, колисоньки, головоньки, росточки, кісточки, здоров’ячко, сердечко, роточок, говорушки, ніженьки, рученьки)
б) Рольва гра.Робота в групах.
Учні в різний спосіб читають колискові «Люлі, ой люлята», «Соньки – дрімки», «А – а – а! Коточок»
- Уявіть себе в ролі ведмедиці –мами, кицьки-мами, вовчихи-мами.
в) Бесіда.
-Яке призначення колискової пісні? (Їх співають, щоб дитина спокійно заснула)
-У народі кажуть: «Пісня колискова – то найперша материна мова». На уроці музики ви вивчили колискову. Давайте разом заспіваємо її. (Учні виконують колискову, вивчену на уроці музики)
2. Читання забавлянок
а) Робота в группах.
-Щоб дитина розвивалася, зростала розумною і веселою, придумав наш народ і забавлянки. Зараз ви маєте в групах навчитися виразно їх читати. А потім позмагаємось – в кого краще виходить.
І група – «Чуки, чуки»
ІІ група – «Гой – да, гой – да»
ІІІ група – «Потягусі, потягусі
Забавлянкп
* * *
Чуки, чуки, чуки, чок,
Пішли дітки в таночок,
Пішли дітки в таночок,
Доня збила каблучок.
- Прибий, татку, каблучок,
Бо я хочу в таночок.
* * *
Гой-да, гой-да, гой-да, гой-да,
Добра в коника хода,
Поводи шовкові, золоті підкови.
* * *
Потягусі, потягусі,
На донечку ростусі.
Щоб донечка росла,
Росла-виростала,
Щоб донечка своїй мамці
Скоріш в поміч стала.
У помочі стала,
Діток колихала
Й хату доглядала.
Учні читають спочатку мовчки, а потім хором.
3.Змітування примовки.
а) Роботав парах, а потім разом.
Фізкультхвилинка.
Вітер віє нам в лице –
Захиталось деревце
Вітер тихше,тихше,тихше-
Деревце все вище,вище.
4.Робота над скоромовками.
а) Бесіда вчителя
-Окремим жанром усної народної творчості виступають скоромовки. Вони вчать дітей правильно, чітко вимовляти окремі важкі звуки. Часто їх швидке промовляння перетворює скоромовку на «спотиканку», коли той, хто прагне швидко проказати, «спотикаючись» перекручує слова. Давайте зараз прочитаємо скоромовки із нашої хрестоматії.
Скоромовки
***
Бабин біб розцвів у дощ,
Буде бабі біб у борщ.
* * *
Ти, малий, скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив'яже.
* * *
Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок — сорок морок.
* * *
Летів горобець, сів на хлівець,
Як вийшов стрілець, то й утік горобець.
* * *
Женчик, женчик невеличкий,
На женчику черевички,
І шапочка чорненька,
І латочка червоненька.
* * *
Прилетіли горобці —
говорили про крупці;
не про крупці,
не про крупицю,
а про круп'ячко.
б) Виразне читання скоромовок вчителем. Діти уважно слухають.
в) Читання скоромовок учнями (пошепки, ланцюжком, вибіркове читання)
г) Вивчення скоромовок напам’ять (на вибір учнів)
- Давайте, вивчимо їх напам’ять. Але спочатку подивіться на цей плакат, як правильно заучувати скоромовку:
Пам’ятка
1. Пошепки – повільно;
2.Тихо – трохи швидше;
3.Голосніше – ще швидше;
4.Голосно – швидко.
д) Діти по черзі розповідають скоромовку напам’ять і самі визначають переможця (Хто правильніше і найшвидше розповів)
V. Доповнення, розширення читацького досвіду дітей.
- А тепер настав час послухати казку. Працюємо з нашою хрестоматією (ст.. 25 – 26)
1. Робота над змістом української народної казки :
«Як ведмідь відганяв муху від цигана»
Один циган упіймав молоденького ведмедика,приручив його до себе і вимуштрував робити всякі витівки. Ведмідь виріс,звикся з чоловіком і слухався його.
Циган ходив з ним по селах.,і ведмідь показував різні комедії…
Одного разу циган ішов із ведмедем з одного села в друге.
Дорога була далека ,Циган виморився ,одійшов трохи від дороги,ліг одпочити , а ведмедеві сказав:
- Ти ж гляди Михайле ,нікого до мене не підпускай,усіх жени від мене подалі,а хто не послухає ,того бий.
- Добре хазяїне,нікого не підпущу.,спи собі….
Циган заснув,а ведмідь сів над ним і очей з нього не зводить. Не встиг циган гаразд заснути ,як уже причепилася до нього муха. Спочатку муха сіла цигану на ніс. Ведмідь махнув лапою. Муха з носа злетіла і сіла на щоку. Ведмідь знову махнув лапою .Муха піднялася,повертілася над циганом і сіла йому на лоба. Ведмідь розсердився і каже :
- Почекай же,я тебе навчу,як дратувати мене!
Розмахнувся з усієї сили,як торкнув цигана каменюкою по лобі,- циган і не колихнувся.
Ведмідь зажурився, жалко йому стало свого хазяїна. А муха почала з нього глузувати:
- Ех ти кудлатий дурень! Ти думав мене вбити,а в свого хазяїна попав. От так услужив ,нічого сказати. Застав дурня богу молитися,а він і лоб проб’є або ,як кажуть: «Послужливий дурень страшніший від ворога.»
а) Читання казки заздалегідь підготовленими учнями. «Крісло автора»
б) Бесіда – роздуми над прослуханим. Мозковий штурм.
- Про кого ви прослухали казочку
- Куди ходив циган з ведмедем?
- Що наказав циган ведмедеві?
- Як ведмідь виконав наказ цигана?
- Чому ведмідь не зміг стати циганові справжнім другом?
- Яким би ти хотів бачити свого друга?
- Яке прислів’я стало основною думкою казки?
-А тепер пригадаємо казочки над якими ми нещодавно працювали («Кирило Кожум’яка», «Кривенька качечка», «Кобиляча голова», «Калиточка»)
- Це всі казки які? (Народні)
2. Проведення казкової вікторини – тестів:
1. Хто з’їв колобка?
а) вовк;
б) лисиця;
в) дід;
г) ворона.
2. Хто врятував Івасика – Телесика?
а) орел;
б) гуска;
в) качка;
г) ворона.
3. Хто загубив рукавичку?
а) Попелюшка;
б) баба;
в) дід;
г) собачка.
4. В якій послідовності тягнули ріпку?
а) внучка;
б) собачка;
в) дід;
г) кішка.
5. Яке яйце знесла Курочка – Ряба?
а) дерев’яне;
б) срібне;
в) писанку;
г) золоте.
6. З чого пригощала Лисичка Журавля?
а) глечика;
б) тарілки;
в) банки;
г) чашки.
VІ. Підсумок уроку.
-Народна мудрість, фольклор шліфується віками, наче каміння на морському узбережжі. Він дає силу і розу народові, є прикрасою літератури і мистецтва.
Мікрофон.
- Які ви знаєте фольклорні жанри.
VІІ. Домашнє завдання
1.Підібрати прислів’я про мову, Україну.
2.Вивчити вірші про Україну.
Тема: Моя Україна – широкі простори
Мета: розширити в учнів уявлення і збагатити знання про наш край, про людей, що прославляють його, формувати почуття гордості за свою Батьківщину; розвивати навички читання, зв’язне мовлення, виховувати громадянські почуття, любов до Батьківщини, до рідної мови.
Обладнання: карта України, виставка книг, ілюстрації, плакати, фотоальбоми, грамзапис пісень, збірник «Наша мово солов’їна».
Хід уроку
І. Організація класу.
Посміхнулися гарненько
Сіли. Настрій на урок взяли
Й працювати почали
Мовна розминка.
Промовляння скоромовки.
Жовте жито жук жував,
Із Женею жартував,
Жартом, жартом –і у Жені
Жвавий жук живе у жмені.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Звучить пісня «Україна – рідний край»
-Діти, про що співається в пісні?
-З чого і де починається Батьківщина? (Відповіді дітей)
ІІІ. Огляд виставки книг.
Звертаю увагу учнів на збірки творів поетів П. Воронька, Л. Костенко, Д. Білоуса, О. Олеся, М. Познанської, в яких оспівано красу рідного краю.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1.Інформаційно – пізнавальний матеріал
- Отже діти ми сьогодні будемо читати і говорити про наш край – Україну. Україна – це те місце, де ви народились, де живуть ваші батьки, родичі.
-А ви знаєте де ви народились? (Відповіді дітей)
-Ось це місце де ви народились і є вашою Батьківщиною, яка є часткою нашої країни – України (показую на карті). Україна – держава, яка має свою історію, культуру, свою мову
-Кожна людина любить той край, де народилась і живе. Вона пишається своєю рідною землею. Завжди із захопленням говорить про квітучі весняні сади, про чудовий спів солов’я, плакучу вербу, що схилилась над стрімкою річкою.
-Батьківщина – це казки, які розповідала тобі бабуся. Це зелена травичка і блакитна річечка.
2.Читання віршів про Україну заздалегідь підготовленими учнями (А. Костецький «Знаєш ти, що таке Батьківщина?», Ю. Рибчинський «Наша мова», О. Олесь «Хто зберіг любов до краю»
3.Робота над віршем М. Хоростицького «Моя Україна»
-Прочитайте вірш самостійно і скажіть з чого ж почалася Україна для кожного з нас?
Моя Україна
Моя Україна - широкі простори:
Поля і левади, долини і гори...
Молитва і пісня, і слово натхненне,
— З чого почалась Україна для мене?..
Чи з пісні тієї, що в небо злітає,
Чи з рідної мови, що звуками грає,
А чи з «Отченашу», що мати навчає?..
Із пісні, дитино, що в небо злітає,
Із рідної мови, що звуками грає,
І тієї молитви, що мати навчає,
Твоя Україна себе починає.
2. Виразне читання вірша учнями.
- Постарайтеся передати інтонацією всю теплоту, з якою про Україну говорить поет. (Читання вірша кількома учнями)
3. Гронування.
Центральне слово «Україна починається…»
-Отже, Україна для кожного з нас починається із пісні, із рідної мови, з молитви, що навчає мати.
3. Робота в групах. Деформований текст. Робота над прислів’ям. «Без верби і калини нема України», «Людина без Вітчизни – як соловей без пісні», «Та земля мила, де мати народила».
Фізкультхвилинка
Вранці часу я не гаю ,
На зарядку вибігаю
Марширую,присідаю
Легко бігаю ,стрибаю.
І не стомлююсь ні трішки,
Бо я дужі маю ніжки.
4. Робота над віршами «Журавлики – журавлі» П. Воронька, «Буває часом…» Л. Костенко.
Журавлики-журавлі
- Журавлики-журавлі,
Де літали ви, малі,
Де бували?
Ми у теплі краї,
У казкові гаї
Мандрували.
Розкажіть, журавлі,
Як на дальній землі
Зимували?
- Ми в казкових гаях
Все по рідних краях
Сумували.(П. Воронько)
***
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,
Оці степи, це небо, ці ліси -
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе як є дорога, явори,
Усе моє - все зветься Україна.(Л. Костенко)
а) Самостійне напівголосне читання учнями віршів
б) Конкурс на кращого декламатора віршів (Підведення підсумків) в) Вправа Мікрофон.
- Чого вчать нас ці вірші?
5. Робота в парах. Словесне малювання картини «Краса моєї України»
6. Робота над змістом оповідання Т. Волгіної «Удома краще»
Удома краще
Приїхав до Михайлика гість із села двоюрідний брат Романко. Пішли вони місто оглядати. Показав Михайлик Романкові ляльковий театр, міський парк із фонтанами, цирк, метро.
Коли хлоп'ята повернулися, бабуся посадила їх обідати й спитала:
-Ну що, Романку, сподобалося тобі наше місто?
- Сподобалось! відповів хлопчик.— У вас гарно! Але в селі краще. У нас трактори! У нас комбайни! У лісі ягід, грибів повно...
Бабуся засміялась і сказала:
-Це, Романку, з усіма так. Навіть прислів'я таке є: «У гостях добре, а вдома краще».
а) Читання оповідання вчителем
б) Первинне сприйняття твору
- Чи сподобалось Роману місто?
- Чому хлопчику в селі краще?
- Яке прислів’я є основною думкою твору?
в) Читання оповідання в особах
- Чи запам’ятали ви прислів’я?
7. Тест.
1. Людина без Вітчизни, як …без пісні.
а) горобець;
б) сорока;
в) соловей.
2. Без… й калини нема України
а) сосни;
б) верби;
в) тополі.
3. Та … мила, де мати породила
а) дорога;
б) стежина;
в) земля.
V. Рефлексія.
- Напевно, кожен із нас відчув на сьогоднішньому уроці у своєму серці гарячу любов до своєї землі, бажання бути гідним своєї Батьківщини.
-Любіть і шануйте свою країну, її мову, її народ.
VІ. Домашнє завдання.
1.Підібрати вірші про природу
2.Прочитати оповідання В. Сухомлинського «Дім для Рябка» та підготуватись до розповіді.
ЦИКЛ УРОКІВ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Тема уроку. Будова слова. Зміна форми слова за допомогою
закінчення. Закінчення як засіб зв’язку слів у реченні
Тип уроку. Комбінований урок. (Нестандартний: урок-подорож)
Мета. Навчальна – формувати уявлення про закінчення як змінну
частину слова та засіб зв’язку слів у реченні, вчити
визначати закінчення слів за допомогою зміни їх
форми, знайомити з незмінними іншомовними
словами;
розвиваюча – розвивати мовлення і мислення учнів, пам’ять,
кмітливість, вміння керуватися правилами
взаємовідносин;
виховна – виховувати самостійність, ініціативність, любов до
природи, інтерес до мови.
І. Організаційний момент
Усміхнися всім навколо:
Небу, сонцю, квітам, людям.
І тоді обов’язково
День тобі веселим буде! (А. Костецький)
IІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів
1.На дошці записані приклади:
5*4 = 90-71= 7*3 + 2 = 3+ 6*5= 16:4 =
— Сьогодні ми вирушаємо в подорож.
Яким видом транспорту ми поїдемо, ви дізнаєтесь, коли розв'яжете приклади, а за відповідями знайдете відповідні букви алфавіту.
П – 20-а буква алфавіту
О – 19-а
Т – 23-я
Я – 33-я
Г – 4-а
—Так, це потяг. Назвіть синонім до цього слова. (Поїзд)
—Як утворилось слово потяг?
—Для подорожі нам потрібні квитки.
—Спробуємо їх здобути.
2. Індивідуальна робота
Картка № 1
Підібрати антоніми до слів і записати.
Радість – чорний -
брудно – легкий -
взутий – нижній -
тихо – черствий
Картка № 2
Підібрати синоніми до слів і записати.
Весело, машина,
базар, дім,
азбука, вівчар,
батько, учень,
мати, варити
3. Квитки на потяг ми здобудемо у квитковій касі «Каліграфічна»
1) Повторення правильної посадки, вміння тримати ручку.
2) Запис числа і класної роботи.
3) Каліграфічна хвилинка: об ( Метод «Капкан»: говорю, що нижнє з'єднання, а діти виправляють сказане) .
4) Творча робота — до об + назву бджолиної сім'ї = обрій.
—Справилися з завданням! Отже маємо квитки.
4. Перон «Словниковий»
1) Розгадування ребусу.
 |
|||
|
|||
(Горизонт)
2) Робота над засвоєнням слова горизонт методом «Кубування». Робота в групах.
На гранях куба написані завдання для кожної групи:
|
|
Тлумачення слова |
|
|
Речення з ним: ---- === |
||
|
Прислів’я, фразеологіз-ми, тексти |
Сполучення слів |
Спільнокоре-неві слова |
|
|
Синоніми, антоніми, омоніми |
|
6 спікерів (головуючих) від кожної групи виходять до дошки і передають один одному по черзі куб, озвучуючи завдання для своєї групи. Потім іде обговорення у групах.
Заслухування результатів.
ü Тлумачення слова. Горизонт – лінія позірного перетину неба і земної поверхні.
ü Синоніми: обрій, небокрай, виднокруг.
ü Спільнокореневі слова: горизонталь, горизонтально, горизонтальний.
ü Словосполучення : далекий, близький, ясний, широкий…горизонт, лінія горизонту, вздовж горизонту, тягнеться до горизонту, з’явитися на горизонті, закривати горизонт, бачити горизонт.
ü Речення. Горизонт показався. Горизонт з’явився. (Можна поширювати речення.)
ü Фразеологізми. Щезнути з горизонту. — Так ти якось ні з сього ні з того щез із нашого горизонту, так безслідно пропав... (І. Франко);
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку
— Сідайте зручно, поїхали. Подорожувати ми будемо країною «Будова слова». Ми досліджуватимемо, з яких частин складаються слова, якою частиною вони закінчуються. Отже, тема нашого уроку — «Закінчення слова».
IV. Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу
1. Станція «Пошукова»
— Ось записані запитання, давайте змінимо словникове слово горизонт за запитаннями (метод контрольних запитань).
На дошці: (що?)
(чого?)
(над чим?)
(на чому?)
—Чи однаково вони закінчуються? горизонт
горизонту
над горизонтом
на горизонті
— А чим відрізняються? Давайте, чим вони відрізняються, візьмемо в прямокутник. Прочитайте букви, буквосполучення в «будиночках». Це закінчення слова. Розгляд таблиці «Будова слова».
— А у слові горизонт? («Мозковий штурм». Нульове закінчення.) То яка частина слова називається закінченням?
- Що ми отримали: синоніми, спільнокореневі слова чи форми слова горизонт?
- То як визначити закінчення слова? Учні складають алгоритм визначення закінчення.
2. Станція «Дослідницька»
—Проведемо дослідження: опрацюйте правило у підручнику на ст. 68. Визначте, чи все ми з'ясували про закінчення.
—Що таке закінчення?
—Як його визначити?
Висновок.
3. Станція «Працьовита»
Робота в групах: визначити закінчення.
(Алгоритм дії — на партах.)
Алгоритм виділення закінчення
1) Прочитайте слово.
2) Змініть його за питаннями. Питання: хто? що?
кого ? чого ?
кому ? чому?
ким ? чим ?
З) Виділіть закінчення.
1 група визначає закінчення в слові вода;
2 група — газета;
3 група — коса;
4 група — читали;
5 група— мама;
6 група — шкільний.
Перевірка роботи в групах.
— Лише іменники мають закінчення?
Висновок.
4. Станція «Будівельна»
Вправа 153. Робота в парах.
—Чому це не речення? Клас, з, вікна, лунати, народна, пісня.
—Що потрібно зробити, щоб отримати речення?
Запис речення. З вікна класу лунала народна пісня.
—Виділіть закінчення.
—Для чого необхідне закінчення?
5. Станція «Фізкультурна»
Віє вітер нам в лице.
Захиталось деревце.
Вітерець все тихше-тихше.
Деревце все вище-вище.
6. Робота в групах. Гра «Займіть позицію» (Метод «Займи позицію»)
- Назвіть іменники у вірші фізкультхвилинки.
- Чи є тут іменники з ненаголошеними [е] ,[и]?
- Які букви треба писати у слові деревце? Чому?
На дошці – варіанти відповідей:
1) и, е 2) е, и 3) и, и 4) е, е
У класній кімнаті розміщені номери: 1, 2, 3, 4. Діти обирають правильну відповідь, і спікер групи займає позицію відповідно до № відповіді.
- Яке закінчення в слові деревце? Доведіть.
7. Станція «Самостійна»
Самостійна робота (виконують послідовно всі рівні).
Середній рівень: вправа 154.
1 варіант – виконати завдання вправи у 1, 3 реченнях;
2 варіант - у 4, 5 реченнях.
Достатній: визначити закінчення слова в дужках в 1 реченні; в 4 реченні.
Високий: синтаксичний розбір одного речення.
- Для чого необхідне закінчення?
V. Закріплення знань
1. Станція «Казкова»
- До нас завітав казковий герой Незнайко. Він ніяк не може зрозуміти, як слова пов’язуються в реченнях. Як визначити закінчення?
Робота в парах.
1 варіант – дає відповідь для учнів 2 варіанту на друге запитання,
2 варіант - на перше.
Група учнів, у яких на партах є геометричні фігури, працюють в «Акваріумі» (метод «Акваріум»). Завдання: Прочитайте лист Незнайка Буратіно. Чи все гаразд? Якщо ні, виправте помилки.
Привіт другу!
Я сьогодні ходив в кіно. Там йшло кіно «Дюймовочка». В кіні мені сподобалось. Після кіна ми пішли в кафе. Раджу тобі подивитися це кіно;
Відредагований текст
Привіт, друже!
Я сьогодні ходив в кіно. Там йшов фільм «Дюймовочка». В кіно мені сподобалось. Після перегляду фільму ми пішли в кафе. Раджу тобі подивитися це кіно.
— Яке закінчення у слові кіно?
— Чому замінили слово кіно на фільм?
«Чарівний потяг».
 |
— Що знаходиться в останньому вагоні?
— Що в першому?
— Що у локомотиві? Чи може рухатись потяг без локомотиву?
— Чи можна визначити закінчення слова, не змінивши його форми?
VІ. Домашнє завдання
Виконати вправу 157, вивчити правило на ст. 68.
Пояснення порядку виконання вправи.
Завдання для дітей з високим рівнем навчальних досягнень: дібрати незмінні слова.
VIІ. Підсумок уроку
1. Станція «Підсумкова»
— Що називається закінченням?
—То як визначити закінчення слова?
— Для чого потрібне закінчення?
— Чи всі слова мають закінчення?
— Подивіться, чи правильно Незнайка визначив закінчення у словах?
П р а ц ь о в и т і д і т и !
Допоможіть виправити помилки.
2. Станція «Творча»
— Зі слова горизонт утворити нові слова. (Горизонтальний, горизонталь, горизонтальність, горизонтально.)
Тема уроку. Основа слова
Тип уроку. Комбінований урок
Мета. Навчальна – формувати у дітей поняття «основа слова», вчити
знаходити основу, виділяючи закінчення;
розвиваюча –розвивати мовне чуття, мовлення, увагу та уяву,
збільшувати об’єм знань; залучати малоактивних;
виховна – виховувати вміння долати труднощі, ініціативність, почуття
товариськості, любов та повагу до рідного краю, батьківської
оселі, виховувати повагу до праці, бережливе ставлення до
хлібу.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Лише дзвоник забренить,
Стане кожен серйозним в цю мить,
Бо роботи багато у нас,
і активно працює весь класс.
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів
1. Бесіда
— Що вивчали на попередньому уроці?
—Яка частина мови називається закінченням?
— Для чого потрібне закінчення?
—Як його виділити? Наведіть приклади.
Алгоритм виділення закінчення
1) Прочитайте слово.
2) Змініть його за питаннями. Питання: хто? що?
кого ? чого ?
кому ? чому?
ким ? чим ?
З) Виділіть закінчення.
2. Індивідуальна робота
Картка № 1
Визначити закінчення у словах.
Зима, хліб, весло, холодна, пташки, прилетіли, годівниця,
Картка № 2
Визначити закінчення у словах.
Стрункий, українка, горизонт, шафа, полиця, круча, сорочка.
3. Перевірка домашнього завдання. Вправа 157
Заслуховування складених розповідей про хліб.
- Чому люди шанують хліб?
- Яке закінчення у слові хліб?
—Яке закінчення у слова кіно? Чому?
—Наведіть ще приклади таких слів (шосе, кафе, пенсне, кашне, кашпо).
4. Хвилинка каліграфії
ий ій я а о е є
— Що можуть позначати ці букви та буквосполучення? (Закінчення)
— Наведіть приклади.
5. Диктант-дубль
Завдання: розташувати слова за зразком, беріть до уваги закінчення і частину мови.
Червоний, виднокруг, парта, Оля, співала, кафе.
1) Мама,...
2) Зозуля,...
3) Горизонт,...
4) Великий,...
5) Читала,...
6) Кіно,...
Перевірка диктанту з поясненням добору слів та орфограм, виділенням закінчень слів.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку
1. Проблемна ситуація
— Що залишається, коли виділяємо закінчення? (Частина слова. Вона не змінюється.)
— Яка частина слова є основною в слові? Чому?
2. Навчившись знаходити змінну частину слова — закінчення, ми тим самим знаходимо іншу його частину, яка залишається незмінною.
Що це за частина слова, ми дізнаємось сьогодні на уроці.
IV. Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу
1. Дослідження. Робота за правилом (С. 71)
Самостійне опрацювання правила дітьми.
— Як називають частину слова без закінчення?
— Що таке основа слова?
— Як позначають основу слова?
— Позначте її в диктанті-дублі в 2 словах.
— Складіть алгоритм визначення основи.
1) Прочитати слово.
2) Виділити закінчення.
3) Позначити основу.
2. Учитель. Незмінна частина слова є основою, в ній полягає лексичне значення слова. Зверніть увагу на дошку. (На дошці— зразки змінювання слова дружба.)
— Яка частина не змінюється?
— Як вона називається?
— Що означає слово дружба?
3. «Довідкове бюро»
Учень зачитує із словника значення слова.
— За чим у слові дружба ми визначили лексичне значення слова: за закінченням чи основою?
Висновок дітей
V. Первинне закріплення
1. Робота за підручником
Вправа 158 (з коментуванням).
2. Фізкультхвилинка
Косооке зайченятко.
Довгі вушка, гарні лапки.
Повернулось вправо, вліво.
Головою покрутило,
Пострибало, потягнулось.
Потім воно тихо сіло
І одну морквину з’їло.
— Про кого йшлося у тексті фізкультхвилинки?
— Як визначити основу слова зайченятко?
VІ. Закріплення набутих знань
1. Самостійна робота (обов'язкове виконання завдання достатнього рівня з переходом до високого).
Достатній рівень. Вправа 159 (завдання 1).
Високий рівень. Зробити синтаксичний розбір 4 речення.
—То які прислів’я про дружбу запам’ятали? (Відповіді дітей.)
— Так, люди сильні своєю дружбою. Дружбу треба берегти і цінувати.
2. Робота в парах. Вправа 160.
— Визначте тему тексту, доберіть заголовок. Випишіть слова, що виділені у тексті, визначте основу і закінчення. Відшукайте в тексті синоніми.
Перевірка.
— Що для вас є рідним краєм? (Гра «Мікрофон»)
3. «Акваріум»
Поки всі учні класу працюють в парах, 4 учні працюють в «акваріумі», виконуючи вправу 161.
1) Переказ легенди.
2) Виконання завдань вправи.
VIІ. Підсумок уроку
— Що таке основа?
— Як її виділити в слові?
— Що ж є головнішим в слові? Доведіть. (Елементи дискусії.)
Висновок: слово не може існувати без основи і без закінчення.
— Для чого необхідна основа?
— Для чого необхідне закінчення?
— Наведіть приклади слів, в яких закінчення -а позначається на письмі -я.
VIIІ. Домашнє завдання (за вибором)
Достатній рівень. Вправа І62.
Високий рівень. Написати твір за одним із прислів'їв із вправи 159.
Тема уроку. Частини основи: префікс, корінь, суфікс
Тип уроку. Комбінований урок (інтерактивний урок «У мовному кафе»).
Мета. Навчальна – закріпити знання учнів про основу слова; сформувати
поняття префікс, корінь, суфікс, як значущих частин
основи; досліджувати словотворчу роль суфікса і префікса
розвиваюча – розвивати мовне чуття та увагу, мовлення, мислення,
зосередженість, потребу досягти накресленої
мети;сприяти оволодінню ігровими навичками;формувати
навички спільної діяльності;
виховна – виховувати любов до природи та дбайливе ставлення до її
багатств.
ХІД УРОКУ
І. Етап орієнтації
1. Евристична бесіда, мотивація діяльності учнів
Учитель. Діти, сьогодні урок буде незвичайним.
Ми проведемо його у кафе. Що це таке? Ви були у кафе? Що там робили?
— Але кафе у нас буде не звичайне, а «мовне». Ми будемо замовляти всі страви, що стосуються української мови.
Особу, яка обслуговує відвідувачів кафе, називають офіціантом. Сьогодні я буду офіціантом, ви — відвідувачами. Отже, сьогодні в меню:
|
|
Меню |
Вартість |
|
1 |
Перевірка дом. завд. |
* |
|
2 |
Хвилинка каліграфії |
* |
|
3 |
«Аукціон» |
* |
|
4 |
Словниковий диктант |
** |
|
Реклама |
||
|
5 |
Працюємо разом |
** |
|
Активний відпочинок |
||
|
6 |
Робота в парах |
* |
|
7 |
Працюємо самостійно |
*** |
|
8 |
Творча робота |
*** |
Валюта:
• Увага
• Правильність
• Взаємодопомога
• Згуртованість
• Дисципліна
• Швидкість
Це — валюта, за яку ви можете придбати будь-яку страву із нашого меню.
2. Орієнтація учнів у темі
1) Індивідуальна страва для гурманів
Картка № 1
Визначити основу слів.
Пісні, горою, диво, земля, просила, світ, ласкавий, книги.
Картка № 2
Визначити основу слів.
Вікно, рідний, дім, портфель, школа, миша, ручка, холодна.
2) Перевірка домашнього завдання
— Зателефонуймо додому. Чи всі мають дозвіл на відвідування кафе?
(Учні звітують про виконання завдання.)
Перевірка різнорівневої домашньої роботи.
Бесіда.
— Що таке основа?
— Для чого існує закінчення?
— Як воно позначається?
— Як позначається основа?
— Чи може існувати слово без своєї основи?
3) Хвилинка каліграфії
ліс лоб осінь льон
(Повторення з'єднання буквосполучень ос, об, ьо, он.)
— Що є спільним у всіх цих словах? (Нульове закінчення)
— Яка частина кожного слова записана на дошці?
— Яке слово є зайвим? Чому?
4) Словниковий диктант
— Для замовлення цієї страви прошу з кожного столика по-одному представнику.
Олень, горизонт, спасибі, Київ, райдуга, лелека, предмет, корінь, бабуся, лісовичок, Україна, ґанок.
— Назвіть слова з нульовим закінченням. (Олень, горизонт, Київ, предмет, корінь, лісовичок, ґанок.) Які це частини мови?
— Назвіть слово, в якому найбільше букв. (лісовичок)
— Яке значення слова?
— Від якого слова воно утворилося?
—Що спільного у словах ліс і лісовичок?
ІІ. Етап цілепокладання мети
— А зараз я пропоную рекламну кампанію нової страви!
Основа слова — це дуже смачна, вітамінна та корисна страва у нашому «мовному кафе». З чого вона складається, ми сьогодні дізнаємося.
III. Етап проектування
1. Проблемне питання
— З яких частин може складатися основа? Пригадайте, що спільного
в словах ліс, лісовичок? Як називається ця частина слова? (Корінь)
— Отже, основа складається з кореня — і все? (Ні, є ще частини.)
— Як вони називаються, ви дізнаєтесь, коли проведете дослідження за правилом на ст. 72.
2. Дослідження
— З яких частин складається основа?
— Як на письмі позначаються частини основи?
3.Робота з підручниками (первинне закріплення)
Попрацюймо разом!
Вправа 163.
4. Робота з таблицею «Частини основи».
|
|
|||
|
Основа |
Закін- чення |
||
|
Префікс |
Корінь |
Суфікс |
|
|
пра-про- |
-ліс- |
-ок- -ов- -к- |
-ий -и |
— Зверніть увагу: яка частина основи є в кожному слові? (Корінь)
— З яких ще частин може складатися основа слова?
Висновок. Основа слова складається з трьох значущих частин: префікса, кореня, суфікса. Обов'язковою значущою частиною є корінь.
IV. Фізкультхвилинка
Ми в кафе відпочивали,
Смачні страви куштували.
Подивіться вправо, вліво —
Тут і там — знання на диво!
Треба їх усі придбати,
Щоб розумними зростати!
V. Етап організації виконання плану діяльності
1. Робота в парах. Вправа 164.
2. Самостійна різнорівнева робота
Середній рівень. Випишіть спільнокореневі слова.
1 варіант — Вправа 165.
2варіант — Вправа 166.
Достатній рівень. Позначте частини основи.
Високий рівень. Запишіть слово, в якому є всі частини основи.
3. Творча робота
Робота в групах. Підбір слів до схем:
VI. Етап контрольно-оцінювальний
1. Бліц-тест
1) Основа складається тільки з кореня. (-)
2) Основа обов'язково має префікс, суфікс. (-)
3) Основа слова складається з кореня, префікса, суфікса. Без кореня не існує слово. (+)
2. Підсумки уроку
— З яких значущих частин складається основа слова?
— Яка частина слова є обов'язковою для кожного слова?
— Доведіть, що за допомогою префіксів і суфіксів утворюються нові слова.
—Ось і закінчився наш урок в кафе.
—Які завдання сподобалися найбільше? Чим?
—Що викликало труднощі?
— Все вдалося завдяки гарній роботі на уроці!
VII. Домашнє завдання
— Як встановити зв'язок слів у реченні?
— Що таке основа речення?
—Як визначити підмет і присудок?
Вивчити правило на ст. 72
Достатній рівень. Вправа 167.
Високий рівень. Встановити зв'язок слів у реченні.
Творче завдання за бажанням: скласти меню для сімейного обід